Так їм судилося… Кароока румунка Маруся та рудий німець Стьопка покохали одне одного на осуд сільської громади. У кожного – своя сім’я, проте що може стати на заваді почуттю – потаємній, нещасливій, хоча і сильній, як смерть, любові? А щоб люди менше говорили лихого, закохані зустрічаються лише із першою зорею, адже «день… він для роботи. І на небі, як хмар нема, тільки сонце. А вночі кожну дівчину своя зірка-любов зігріває». Щирі зізнання, тривожні погляди і теплі слова. Уся романтика стосунків у важкі повоєнні часи передана колоритною, живою мовою. А червоні коралі, які для нас – окремий герой, котрий на долю багатьох людей, тримають інтригу від початку до кінця роману.