The Most Horror Stories

У збірку входять наступні оповідання: 'Жахіття Данвіча' Оповідання подається як оповідь про нещодавні події в селі Данвіч, що здавна має лиху славу. Попри мальовничу місцевість, у Данвіч боялися заходити жителі наволишніх міст, оскільки тутешні люди були вироджені й потворні, а на пагорбах стояли мегаліти, коло яких індіанці в давнину справляли жахливі ритуали. 'Барва з позамежжя світу' До сільської місцевості неподалік від Аркгема приїжджає оповідач, щоб виконати заміри для нового водосховища. Там він виявляє територію, вкриту сірим пилом, де не ростуть жодні рослини, відому серед місцевих жителів як 'гибле пустище'. Йому не бажають розповідати звідки взялося це місце і застерігають не слухати старого фермера Еммі Пірса. Це тільки спонукає оповідача розшукати свiдка тих подiй. 'Прихований жах' Головний герой оповідання - дослідник, який займався пошуками різномантних жахіть. Одного разу він вирушив в Катскільські гори, щоб знайти причину жахливої трагедії: невідомі істоти напали на місцеве поселення і жорстоко знищили 2/3 мешканців. Місцеві мешканці, нащадки голландських переселенців, пов'язують трагедію із проклятим будинком - покинутою садибою родини Мартензів, покинутою більше 100 років тому. 'У горах божевілля' У повісті розповідається про експедицію на південний полюс і жахливе відкриття спадку зниклої цивілізації, яке зробили її вцілілі учасники. 'За поленою часу' Сюжет оповідає про професора Міскатонікського університету, Натаніеля Пізлі, який на кілька років був перенесений в тіло істоти, яка жила на Землі задовго до появи людей, тоді як ця істота зайняла тіло професора з метою вивчення людей у цьому часі. Після повернення у своє тіло через кілька років, Пізлі нічого не пам'ятає, та згодом у снах пригадує своє життя в чужому тілі й віднаходить докази реальності тих подій. 'Поклик Ктулху' Оповідання складається з трьох пов'язаних між собою частин, які подано як нотатки Френсіса Терстона, жителя Бостона, який займався розслідуваннями, пов'язаними з культом божества Ктулху.